Опис курсу(онлайн)
Курс присвячений розумінню узалежнень як багаторівневого феномена – біологічного, психологічного, міжособистісного і системного. Програма побудована з шести одноденних модулів, що проходять раз на місяць. Такий формат дає змогу не лише засвоювати матеріал, а й інтегрувати його між модулями у власний досвід, практику і спостереження.
Курс розрахований як на фахівців (психотерапевтів, психологів, лікарів, консультантів), так і на людей без спеціальної освіти, яким важливо глибше розуміти узалежнення – для власних потреб або кращого розуміння близьких і соціального оточення.
Формат
6 модулів
Тривалість кожного модуля – 1 день
Час – 11:00-19:00
Періодичність – 1 раз на місяць
Тренерська команда
Тетяна Філонник – лікар-психіатр
Людмила Волошина – асоційований тренер НАГТУ, супервізор, авторка спеціалізації з роботи з узалежненнями
Анастасія Матюшевська – співавторка курсу, психотерапевт, сексолог, екс військовослужбовиця
Роман Марценюк – гештальт-терапевт, супервізор
Степан Печененко – спеціаліст у сфері функціонування реабілітаційних центрів та програм допомоги при узалежненнях
Лінійний ведучий курсу
Григорій Кузик – супервізор EAGT, асоційований тренер НАГТУ, співзасновник Centrum PTSD Krakow
Дати і модулі
21.03 – Людмила Волошина
19.04 – Тетяна Філонник
23.05 – Роман Марценюк
28.06 – Анастасія Матюшевська
25.07 – Степан Печененко
05.09 – Анастасія Матюшевська
Вартість
Повний курс – 500€ до 28.02 , 600€ від 1.03
Запис
Запис на курс здійснюється через Анастасію Матюшевську
День 1. Генез залежної поведінки: розвиток, фіксації, системний вимір.
Залежність як наслідок порушеної регуляції афекту і дефіциту самопідтримки, а не як окрема нозологія. Розвиткові етапи дитини, на яких формується здатність витримувати напругу, відкладати задоволення, інтегрувати амбівалентність. Психоаналітичний ракурс – фіксації, слабкість Его, заміщення об’єкта і регресивні способи зняття напруги. Гештальт-підхід – перерваний цикл контакту, хронічні способи уникнення фрустрації, залежність як стабілізований патерн саморегуляції. Системна перспектива – симптом як елемент гомеостазу сім’ї, роль залежного в утриманні рівноваги системи, ризики при «вибиванні» симптому без перебудови контексту.
День 2. Психоактивні речовини: нейробіологічні механізми і клінічні відмінності.
Базові принципи нейрохімії задоволення і збудження: дофамінергічні, серотонінергічні, норадреналінергічні системи, механізми підкріплення і формування толерантності. Відмінності між класами стимуляторів на рівні фармакодинаміки і фармакокінетики: швидкість дії, пікове збудження, виснаження, ризики психозів і афективних розладів. Чому різні речовини формують різні стилі залежної поведінки і різні трансферні патерни в терапії. Мікродозинг як феномен часткової стимуляції системи підкріплення і фактор відкладеної дестабілізації у вразливих осіб. Межа між рекреаційним використанням і переходом до компульсивної регуляції стану.
День 3. Психотерапія узалежнених: сетінг, перенесення, позиція терапевта.
Сетінг як зовнішня регуляторна структура, що компенсує дефіцит внутрішніх функцій Его. Стабільність, межі, передбачуваність як терапевтичні фактори. Перенесення в роботі з залежністю – ідеалізація, експлуатація, тестування меж, агресивне знецінення, страх втрати об’єкта. Контрперенесення терапевта і ризики колузії. Перцепція реальності клієнтом із залежністю: світ як джерело негайного задоволення або як фруструючий і ворожий простір. Стратегії роботи як утримання процесу і підтримка поступового формування автономної саморегуляції.
День 4. Нехімічні залежності і співзалежні структури.
Поведінкові залежності як форми тієї ж нейробіологічної і психологічної логіки підкріплення. Азарт, робота, спорт, секс, військовий досвід як джерела хронічної стимуляції і сенсу. Співзалежність як комплементарна структура, що підтримує залежний патерн через контроль, гіпертурботу і злиття. Механізми взаємного підкріплення симптомів у системі. Військова залежність – адреналін, структура, ідентичність і втрата інтенсивності в мирному контексті. Секс-залежність як спосіб регуляції сорому, тривоги і афекту, а не питання лібідо.
День 5. Групові програми: АА/АН та альтернативи.
12-крокові програми як соціально-психологічний механізм підтримки тверезості через ідентичність і спільноту. Переваги – доступність, структура, соціальне утримання. Обмеження – концепція безсилля, релігійний компонент, ризик інфантилізації і заміни однієї залежності іншою. Альтернативні моделі (SMART, CRA) як підходи, орієнтовані на навички, відповідальність і вибір. Проблеми соціалізації після програм, формування автономії і агресії. Реалістичне порівняння результатів: виживання і зниження шкоди проти ідеалів «повноцінного життя».
День 6. Розбір кейсів: особистий досвід, близькі, приватна практика та у робочому просторі .
Аналіз реальних кейсів як основа модуля. Власний досвід контакту з залежністю – через себе або близьких – не як емоційна історія, а як матеріал для розбору. Як особиста залученість спотворює сприйняття і де втрачається об’єктивність.
Робота з кейсами з практики: клієнти і пацієнти, у яких залежність була центральною або прихованою. Рівні прояву – поведінковий, афективний, міжособистісний, системний. Різниця між декларованою історією і реальною організацією життя.
Професійний погляд без моралізації: роль оточення у підтримці симптома, типові помилки допомоги, межі відповідальності. Формування максимально повної картини залежної динаміки як основи для подальшої роботи – професійної і особистої.