За останні чотири роки, в умовах постійної невизначеності та небезпеки, наша психіка виконала колосальну роботу з виживання. Те, що ми називаємо «адаптацією до таких умов», стало нашою буденністю.
Ми навчилися бути, діяти та справлятися з реальністю, яка не передбачає ні швидкого полегшення, ні сподівання на те, що все закінчиться через «два-три тижні» (як без цієї фрази!).
Ми періодично тонемо в горі, безсиллі та втратах. Ні, скоріше тонули в перші роки, а зараз навчилися плавати. І все частіше думаємо про те, як жити далі нормальним, наскільки це можливо, життям: будувати плани, будувати стосунки, працювати, кохати, радіти, шукати сенс, хотіти чогось для себе.
Ми опинилися в точці біфуркації — стані системи, коли старі способи організації життя перестають працювати, а нові ще не набули чітких контурів.
Дехто відчув, як змінився внутрішній ресурс: сил поменшало, а вимоги до себе залишилися тими самими — довоєнними. Але річ не тільки в ньому. Без змін не залишилися й інші сторони нашого життя, наприклад, цінності, звички, ритуали. Те, що подобалося, живило та надихало раніше, сьогодні може викликати байдужість, а часом і відторгнення. І навпаки, цінності, які не були на першому місці, раптом стали опорами зараз.
Чи вистачає зараз часу, сил, можливостей помічати всі ці зміни, себе нового (нову), свій обсяг, свої потреби?
Саме цю можливість ми хочемо забезпечити на нашій терапевтичній групі.
Запрошуємо вас знайомитися із собою поточним(ою) і шукати разом відповіді на запитання:
🔹️Хто я зараз після всього пережитого і пройденого?
🔹️Чого я хочу від себе і від свого життя в поточних умовах?
🔹️Як саме «зараз» мені підходить жити, працювати, кохати та відчувати?
🔹️У чому мої нинішні опори або у чому вони можуть бути?
Звісно ж, цей перелік запитань можна продовжувати й продовжувати.
Ми шукаємо свій новий масштаб, свої нові кордони та нові способи бути живими, навіть коли зовнішні обставини залишаються складними.
Для чого потрібна саме терапевтична група?
🔹️По-перше, це спеціально організований безпечний простір, де можна сповільнитися і перестати бігти за інерцією.
🔹️По-друге, не приховувати від себе та інших свій досвід, прийняти його. Можливість розділити з іншими гіркоту втрат і втому, що накопичилася за роки війни, переставши нести її наодинці.
🔹️По-третє, використати можливість спертися на досвід інших учасників, взяти собі в скарбничку нові ідеї, барви.
🔹️По-четверте, можливість у дбайливій атмосфері експериментувати: пробувати нові способи реагувати, просити, бажати та будувати плани, які будуть спиратися на нинішні, а не довоєнні сили, можливості та ресурси.
І головне — знайти опору.
Адже коли ми усвідомлюємо свої реальні обмеження, свої справжні бажання, ми набуваємо тієї стійкості, яка дозволяє планувати життя в умовах «зараз», а не «колись потім».
Наша терапевтична група «Життя після життя» — це не про забування, стирання минулого. Це про здатність розмістити себе, того (ту), хто змінився, у поточній реальності. Це про те, як реалізовувати своє право бути живим(ою), попри все.
Ведучі:
Єлена Ликова — психологиня, тілесно-орієнтована психотерапевтка, акредитована гештальт-терапевтка, супервізорка в навчанні, ведуча терапевтичних груп. Спеціалізації та курси: «Кризи та травми», «Терапія порушень і розладів харчової поведінки».
Роман Плаунов — психолог, акредитований гештальт-терапевт, супервізор в навчанні, ведучий психотерапевтичних груп. Спеціалізації та курси: «Групова психотерапія в межах гештальт-підходу», «Психотерапія психологічної травми», «Клінічна психологія в психіатрії», «Сексологія», «Психологічна робота із залежностями».
✔️Группа буде проходити наживо в Одесі
Старт групи: жовтень 2026 р.
Формат: 1 раз на 2 тижні, по понеділках, з 18:30 до 21:30.
Плануємо камерну групу до 10 осіб.
Вартість зустрічі: еквівалент 40 USD, оплата в гривнях за курсом.
Студентам навчальних програм зараховуються години групової терапії.
Для запису необхідно пройти співбесіду (орієнтовно 20 хв).
Запитання та реєстрація👇:
@lykovaolena (telegram)
@roman_plaunov (telegram)