… nolentem trahunt”. Перекладається цей латинський вислів приблизно так: “Доля веде того, хто бажає йти. Хто йти не бажає, того доля волочить”.
Як довго можна “розставляти по кутках” або “розсаджувати по стільцях” маму й тата, фокусуючи увагу переважно або виключно на дитячих образах і трагедіях? Чи допомагає терапія впоратись з тягарем минулого? Так, терапія для цього підходить. А для чого ще? Чи можна за деякий час вже перебратися до питань екзистенційної радості буття, або, формулюючи трохи по-науковому: “Чи є життя поза межами Едіпової ситуації?”
Сам Фройд вважав, що до цього етапу розвитку кожен з нас формує звичні способи жити у цьому світі і решту життя ми просто “відпрацьовуємо” набуте. В подальшому психотерапевти різних напрямків поставили під сумнів фатальність подій дитинства і висунули багато інших мотиваційних концепцій. Серед них, зокрема, є й концепція “образу бажаного майбутнього” і, з точки зору екзистенційних та клієнт-центрованих терапевтів, це уявлення, мрія, плани щодо бажаного майбутнього впливає на мої дії й вибори суттєво більш значущим чином. Звичайно, якщо я зробив зусилля і наважився пошукати відповідь на запитання – “А хто , власне, є Я і чого цей Я хоче?” І далі: а можна такого хотіти? А як його отримати? А кого взяти в компанію по втіленню важливих для мене життєвих задумів? А як позбутися тих, хто заважає мені? Чи як з ними домовитися, аби не заважали?
Запрошую на простори гештальт-підходу, конкретніше – групової психотерапії, що відкриває надзвичайно цікаві можливості вирішення і позначених вище, і ще не сформульованих достатньо чітко питань і завдань, що варто поставити перед собою і вирішити їх. Нагадую: “Важливо не так те, що зробили з нами, як те, що ми зробили з тим, що зробили з нами”.
Зустрічі проводяться ОН-ЛАЙН, двічі на місяць по середах (13-16:00 за Києвом).
Ціна за одну зустріч 800 гривень.
Години участі в групі – в заліковку студентам НАГТУ.
Набутий в групі досвід – в бібліотеку personality і у реальне життя.