Враження з дитинства, супроводжують нас усе життя. Це стиль виховання, контакт зі своїми батьками, чутливість і стійкість до стресу, наша самооцінка. Всі ці фактори сформують тих, ким ми станемо.
Як ми презентуватимемо себе світу, де братимемо опори, впевненість в своїх силах, цінність своїх вмінь і талантів. Право йти до мети, і рівність серед інших.
Фундамент закладають батьки. Оті двоє людей, що привели нас в цей світ. Завдяки зустрічі яких, цей світ став багатшим на ще одну унікальну людину. Я є, і я прекрасний.
Материнська і батьківська фігури, ті хто був єдиним нашим оточенням перший час життя. Ті, хто стали прикладом для наслідування. Від турботи цих двох, залежало наше виживання. Від їхнього ставлення до нас, ми розуміли про себе і про світ навколо. Про правила і обов’язки. Про свою унікальність, і свою цінність. Оті двоє і були для нас цілим світом.
А якщо ті двоє були залежними?Алкоголіками наприклад. Що, якщо весь їхній інтерес крутився навколо випивки. І не ми були центром їхнього всесвіту. Якщо наш дім був притоном з п’яними розбірками, брудними тарілками, чужими людьми, що залишались після нічних гулянок. Мами, що починала пити, і не приходила додому тижнями. Тата, якого ми шукали темними підворотнями і тягли на собі до дому. Щоб не замерз на морозі, чи борони Боже, щоб люди не побачили зранку валяющогося в канаві.
А може алкоголізм був тихим, інтелегентним. Фізично тато є, він там в сусідній кімнаті. Але толку… Не можна показати йому свій малюнок, не можна пограти з ним у футбол, змайструвати шпаківню. Йому не до нас, він «хворий»
Чи повпливала така ситуація на наше подальше життя? Як це відобразилося на мені, на моїй самооцінці? Чим не стабільніше дитина почуває себе в домашніх умовах, тим сильніше вона схильна до нападок ззовні. Як повпливало на нас наше виховання, близькі відносини з нашими дорослими і умови в яких ми росли.
Щоб забути і переписати історію, вони вирішують створити сім‘ю, в якій все буде по-іншому. ДДА формують поверхневі стосунки, намагаються контролювати глибину близьких відносин.
Алкозалежні сім’ї в силу сформованого патерну поведінки, оберігають сімейні секрети і сімейні таємниці. А також ким вони є насправді і минуле про батьків алкоголіків
Щоб справитись з почуттям вини за невдачу у сімейному житті, а також впоратись з почуттям ущербності, батьки використовували дитину як нарцисичне розширення. Заохочували до досягнень в навчанні і спорті, помічали і хвалили лише за значні перемоги. Діти таких вимогливих батьків, починають розуміти, що показувати себе тим хто ти є небезпечно. В доволі ранньму віці, вони приходять до висновку, що безпечніше приховувати своє обличчя. Надалі намагаються демонструвати світу те, що він хоче бачити. В результаті такої складної комбінації, вони вирощують псевдо особистість з ціллю заслужити схвалення оточуючих, щоб оберегти крихку самооцінку.
Вправляючись кожного дня, вони стають доволі здібними. З майстерністю ювеліра, переконують всіх, що це їхнє реальне Я. У відносинах вони діляться інформацією на тому рівні, який дозволяє підтримувати стосунки, не розкриваючи повної інформації про себе. З дитинства мають багато друзів, часто є душею компанії. Демонструють свої позитивні риси, можуть довго слухати і обговорювати проблеми інших людей. Про себе розказують поверхнево, і ніколи про важливе. Така собі самотність в натовпі. Постійно серед людей, але завжди один.
В домі залежних душевна близькість замінялась соціальною активністю. Всі зусилля направлялися на створення видимості благополучної родини. І звичайно ДДА здобули неабиякий рівень майстерності в цій області. Але душевна близькість моделюється в тих сім’ях, де іі члени здатні на правдиві відчуття. З найкращими намірами, можуть створити псевдо близькість, копіюючи поведінку і правдиві емоції. При цьому у них не буде ні відчуттів, ні здатності проявлятися в моменті, що так необхідні для глибоких взаємовідносин.
Наступне логічне запитання, що з цим можна зробити? Чи є якась надія?
Цікаво, що ані вік, ані професія і досягнення не значно впливає на покращення самооцінки. ДДА можуть поводити себе по-різному, але мають одне і теж самовідчуття. Сприйняття самого себе не міняється з часом і віком, без посторонньої допомоги.
Ця група про ДДА і для них. Тут ми розбираємось, що значить бути дитиною алкоголіка, і як цей процес розвивається в часі. Ресурс самодопомоги над особистими проблемами, основа для дискусій, нових способів самовираження, підтримки учасників. Знання і усвідомлення роблять нас вільними. Усвідомлення, що сталось з вами і які наслідки тягне за собою, допомагає зрозуміти, ким ви є і чому так. Ви перестанете винуватити себе, ви вже не жертва. Тепер ви в центрі свого життя. І це особливе місце.
Ведучі групи:
Семанчук Уляна- дипломований психолог, сертифікований гештальт терапевт ВСППГП.
+38 067 900-88-99 (любий месенджер)
Істомина Гербер Оксана- дипломований психолог, акредитований гештальт терапевт ВСППГП.
+41 79 753-62-96 (любий месенджер)
З темою ДДА працюємо не перший рік. “Заручники чужої залежності”- наш авторський проект. Заснований на досвіді роботи з ДДА. Група не перша. Працюємо в парі з 2018 року.
Для студентів навчальних програм група зараховується в заліковку.
Старт 31.08 (14.09) з 18.00-21.00 (27 зустрічей), один раз на два тижні, в середу.
Вартість однієї зустрічі 800 грн.
Запис до групи після попереднього знайомства у відео розмові з ведучими. Наявність особистої терапії обов’язкова.